неділя, 15 березня 2020 р.


Тема уроку: Голод 1921 – 1923 років. Впровадження НЕПу в УСРР.
Мета:Визначити наслідки політики «воєнного комунізму», причини та наслідки голоду 20 – х років  та НЕПу в Україні; розвивати в учнів уміння аналізувати та систематизувати історичний матеріал, робити висновки, здійснювати порівняння історичних явищ та подій, критично аналізувати різні види джерел; удосконалювати навички роботи з історичними джерелами;Сприяти  формуванню  соціальної  адаптації  учнів  в  сучасних  суспільних  відносинах.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: мультимедійна дошка, ілюстрації, підручник,зошит.
Очікувані результати.
Після уроку учні зможуть:
-         Розповідати про події глоду 1921 – 1923 років, становлення та значення НЕПу на українських територіях ;
-         оперувати  та застосовувати історичні терміни:  продподаток, трести, синдикати,госпрозрахунок, комнезами.
-         аналізувати та оцінювати документи для характеристики подій даного періоду;
-         творчо застосовувати набуті знання під час характеристики історичних подій.
-         Працювати в групах,встановлювати причино наслідкові зв’язки, розвивати навички критичного мислення.
Хід уроку.
І.Організація роботи класу.
Перевірка віртуального домашнього завдання, короткий аналіз.(3 хв.)
ІІ.Мотивація навчальної діяльності.
Глибока економічна криза була викликана підривом економіки, розрухою в роки Першої світової і громадянської воєн, політикою воєнного комунізму із загальною націоналізацією промисловості, директивними методами управління народним господарством, а також продрозкладкою в сільському господарстві, забороною продавати залишки, що позбавляло селянина зацікавленості в розвитку свого господарства, внутрішньою політичною кризою.
На минулому уроці ми розібрали, що таке военний комунізм, сьогодні познайомимось з наступними етапами більшовицького режиму на території України. А саме розглянемо особливості голоду 1921 – 1923 років на території України, та НЕП.
План.
1.Воєнний комунізм і НЕП.
2.Голод 1921 – 1923 років.
3.НЕП.
4.Наслідки НЕПу.
ІІІ.Вивчення нового матеріалу.
Проблемне питання:
« Неп – виклик  тодішній системі , цілеспрямований   реальний шлях подолання кризи  чи  об’єктивно обґрунтована і прогнозована політика?»

Воєнний комунізм і НЕП.
Робота в групах по підручнику, параграф 21 пункт 1,2.
1 група – Економічні причини НЕПу
2 група – Політичні причини НЕПу
3 група – Економічні прояви воєнного комунізму
4 група – Політичні прояви воєнного комунізму.
2.
Голод 1921 – 1923 років.
Випереджаюче завдання , повідомлення .
Відео 1.(02.26 – 04.54 хв).
Робота в групах по відео за запитаннями.
1 група – Питання - Причини голоду.( Відповідь.
Причини голоду – Посуха, неврожаї, по силенна продрозкладка, яка винищувала українське селянство. Боротьба з куркулями, які не хотіли коритися більшовикам і які були опорою селянства, і забезпечували продовольством більшу частину населення України.)
Вчитель: доречі, коли більшовики почали в 1920 році створювати на території України комнезами, в деяких районах центральної України це не можливо було зробити, бо бідняків (за більшовицькими критеріями) не було.

2 групаПитання - Територіальні особливості.
Відповідь.(території поширення голоду,це територія центральної та південно східної України, де селянство, як клас було най сильнішим та най продуктивнішим, і боротьба з куркульством в цих регіонах була найжорстокішою).
3 групаПитання - Участь іноземних держав в подоланні голоду в Україні.
Відповідь.(Одним з позитивних явищ на території України було те, що міжнародні організації знали, про складне становище , про голод, і надавали різноманітну допомогу. Най активнішою була Американська організація АРА.)
4 групаПитання - Особливості голоду в Україні .
Відповідь. (На Україні голод був довше, він мав ознаки штучності – до цього призвела продрозверстка, зерно продовжували забирати у селян та поставляти у північні та центральні райони СРСР, не треба забувати і про те, що в ці роки територією України пройшла засуха та неврожаї).
Робота в групах по документах.
Голод на території України 20 – х років, це і голод на території нашого краю, пропоную вам проаналізувати документи, які безпосередньо ілюструють події на території нашої області.
3.
Робота з термінами:
Зверніть увагу на терміни з якими ми будемо сьогодні працювати, вони є в підручнику, і обов’язкові до запам’ятовування.
НЕП (1921,1922 - 1928) – Нова економічна політика.
Продподаток- натуральний податок з селянських господарств, введений у країні замість продрозкладки. Запроваджено за рішенням X з'їзду РКП(б) 1921 року під час переходу країни від політики воєнного комунізму до нової економічної політики.
трести — державні промислові підприємства, яким держава надає самостійність у виробництві своїх операцій, згідно із затвердженим для кожного з них статуту, і які діють на початках комерційного розрахунку з метою досягнення прибутку.
синдикати — добровільні об'єднання трестів на початках кооперації, що займалися збутом, постачанням, кредитуванням, зовнішньоторговельними операціями.
Госпрозрахунок - метод господарювання, основними принципами якого є поєднання централізованого планового керівництва виробничими об'єднаннями і підприємствами з боку держави з їхньою певною господарською самостійністю; самоокупність та рентабельність
Комнезами – комітети незаможних селян.
Отже наступний етап нашого уроку – НЕП. У вас на партах є таблиці, які ви повинні заповнити протягом уроку, і в кінці уроку ми їх проаналізуємо.
Відео НЕП. (06.29 – 07.54.)
Розповідь вчителя про прояви НЕПу в Україні, на фоні слайду 7.
Збройні виступи селян проти політики воєнного комунізму.
-         Виступи робітників проти закриття фабрик і заводів.
-         Виступ моряків Кронштадту проти політики воєнного комунізму
На минулому уроці ми вже вивчили, що 30 грудня 1922 р. Перший загальносоюзний з’їзд рад проголосив про створення СРСР.
у березні 1921 р., коли В. Ленін заявив: «Надто поспішний, прямолінійний, непідготований «комунізм» наш викликався війною й неможливістю ні дістати товари, ні пустити фабрики».
Політичний курс більшовиків у 1919—1920 рр. був спрямований на зміцнення влади. Це завдання здійснювалося методами позаекономічного примусу й терору, що викликало невдоволення політикою «воєнного комунізму».
Отже, перші економічні спроби більшовиків закінчилися цілковитим провалом, тому більшовицька влада на Х з’їзді РКП(б) прийняла резолюцію «Про заміну продрозкладки продподатком».
Нова економічна політика (неп) — економічна політика, яка проводилася в Радянських республіках починаючи з 1921 р.
Неп передбачав «допущення приватного сектора», тобто дозвіл свободи торгівлі, дрібного підприємництва, залучення іноземного капіталу за умов збереження за собою «командних висот» у державі.
Складовою частиною була грошова реформа, випуск червінця, формально забезпеченого на 25 % золотом та іноземною валютою.

галузь
Прояви НЕПу
наслідки
Сільське господарство
•Скасування продрозкладки, введення продподатку, що встановлювався до посівної.
•Дозволено оренду землі.
•Дозволено використання найманої праці.
•Розвиток різних форм кооперації (збутова, ТОЗи, споживча кооперація).
•Скасування кругової поруки у сплаті податків.
Зростання господарчої ініціативи, зацікавленості в результатах праці, що призвело до підвищення продуктивності праці.
Промисловість
Продаж у приватну власність дрібних та частини середніх підприємств.
•Дозволено оренду та найману працю.
•Об’єднання великих підприємств у трести та переведення їх на госпрозрахунок (ліквідація главків).
•Скасування загальної трудової повинності (трудові біржі для безробітних).
•Перехід від зрівняльної до відрядної зарплатні.
•Створення концесій – підприємств за участі іноземного капіталу.
Швидкі темпи відбудови промисловості та народногогосподарства країни.Зростання життєвого рівня населення.
Фінанси та торгівля
Поновлення вільної торгівлі.
•Уведення державних податків.
•Випуск конвертованого червінця; поступове вилучення старих грошових знаків (1924 р.).
•Відновлення оплати транспорту.
•Відновлення комунальних платежів.
•Збереження державної монополії на зовнішню торгівлю, транспорт.
Конфлікт між ринковими відносинами та адміністративно-командною системою.
Політична сфера
Посилення впливу комуністичної партії, заперечення та заборона всіх інших політичних партій, посилення цензури. Збільшення командно – адміністративного тиску.
Незмінність авторитарного характеру комуністичної політичної системи.
Але ми не повинні забувати , що з 1922 року Україна була складовою СРСР, і прояви НЕПу в Україні різнились,порівняно з Росією.
Порівняти слайди 8 – 9.
При введенні грошової валюти в СРСР і зоорінтованості більшовиків на пріоритети розвитку важкої промисловості, виникає проблема «ножиць цін.»
Розібрати слайд 10 – ножиці цін.

4. Наслідки НЕПу.
Аналіз слайдів 11 – 12.
Відео  - висновки. (07.55 – 08.19)
Аналіз слайдів 13 – 14.
Обговорення результатів таблиці.

ІV. Засвоєння нового матеріалу.
Відповідь на проблемне питання.
Аналіз відео (мультфільм)про НЕП (консультант перекладач).
В чому агітаційна ідея цього мультика.
Круги Еллера
Воєнний комунізм та НЕП. 

круги еллера.
Воєнний комунізм
НЕП
Продрозкладка
Націоналізація промисловості

Відміна грошей і податків
Закриття внутрішнього ринку
Загальна трудова повинність
Продподаток
 Дозвіл на існування приватної власності
Введення нової валюти
Віль торгівля
Створення ринку робочої сили

Спільне: Посилення впливу комуністичної партії, заперечення та заборона всіх інших політичних партій, посилення цензури. Збільшення командно – адміністративного тиску.

Робота в групах, кожна група отримує плакати, які потрібно проаналізувати та сказати, яке відношення вони мають до НЕПу в Україні.
V. Підсумок уроку, відповідь на проблемне запитання.
Домашнє завдання, опрацювати параграф 21.

 Документи.

1.
З протоколу № 24 загальних зборів Захарівської організації КП(б)У
9 лютого 1922 р.
На собрание явилось 9 товарищей. Присутствуют беспартийных 12 человек. Председатель Емельяненко Виктор. Секретарь Н.Саенко.
 Повестка дня: 1) О голодающих д. Захаровки и вообще. Обсудив вопрос, что голод в д. Захаровке принимает бедственные размеры, замечаются случаи смертности, сбор пожертвований крайне незначительный к удовлетворению 90 % голодных населения д. Захаровки. Следовательно, общественная столовая не может далее функционировать. Что же касается оказания помощи со стороны государства, то, считаясь с общегосударственным положением республики, достаточной поддержки к удовлетворению потребностей голодных ожидать не представляется возможным, а потому
ПОСТАНОВИЛИ: Влить в состав комиссии по оказанию помощи голодающим одного члена коммунистической ячейки, поручив принять всевозможные меры сборов и пожертвований. А главным образом, взять на учет всех трудоспособных из числа голодающих и ходатайствовать о представлении им общественных работ. Избран в комиссию тов. Кирячек Александр. 


2.
З протоколу засідання президії Миколаївського губвиконкому про забезпечення продовольством центральних і північних районів Росії
21 червня 1921 р.
Присутствовали т.т. Кузнецов, Храмов, Шполянский, Сахно, Чайка, Геллер. Председатель тов. Кузнецов. Секретарь тов. Геллер. СЛУШАЛИ: Телеграмму тов. Раковского о снабжении Севера хлебом. ПОСТАНОВИЛИ: Несмотря на тяжелое продовольственное положение, в котором находится Николаевская губерния, особенно в связи с постигшим ее полным неурожаем, необходимо принять все меры к снабжению Центра и Севера возможным количеством хлеба. Поручить тов. Сахно выяснить вопрос о забронировании некоторого количества хлеба для вышеуказанных целей.
Заместитель председателя губисполкома (Підпис) В.Храмов Секретарь (Підпис) Геллер


3.
З протоколу № 9
 загальних зборів членів Голованівського волосного комосередку 1 червня 1922 р.
 Присутствовали члены партии т.т. Борисенко, Мироненко, Вайсман, Александрова, Миллер, Шушляев, Язвинский, Горский, Владимирский, Алим и члены КСМ т.т. Горева, Зельцер, Новиков, Шейнберг, Герман, Хигер и Иткис.
 СЛУШАЛИ: О сборе голодных пайков докладывает тов. Мироненко, информируя сколько пайков собрано, сколько еще следует собрать и какие меры надо принимать для выкачивания таковых.
ПОСТАНОВИЛИ: Принять предложение тов. Борисенка о том, чтобы разбить волость на три района, посылая в каждый район отряд вооруженных людей для боевой выкачки пайка, который должен выкачать весь паек в течение недели, не останавливаясь ни перед какими мерами, т.е. конфискации имущества и т.д. Твердой цифрой считать 1600 пудов. Секретарь волпарткома Голованевска (Підпис)


4.
Лист уповноваженого міжнародної комісії по боротьбі з голодом у Миколаївській губернії професора Нансена уповноваженому цієї організації по Єлисаветградському повіту І.І.Савицькому з приводу відкриття пунктів харчування
5 липня 1922 р.
В ваш адрес прибудет, как видно из прилагаемой бумаги областного представителя, 9 вагонов зерна. Вам необходимо будет в самое ближайшее временя открыть в городе и уезде пункты питання на 4000 чел. так называемой первой категории под названием “НансенУкраинтраст”. В самое ближайшее время уполномоченный Украинтраста Николаевской губернии откроет отделение в Елисаветградском уезде. Согласно посланной мною Вам копии соглашения Квислинга с доктором Златковским и моим указанием, все пункты питання снабжаются продуктами от Нансена. Персонал же кухонь содержится за счет Украинтраста. Кроме того, получает паек от Нансена в три пуда муки. Если же кто-либо из них будет пользоваться обедами из пунктов питания, то получает два пуда в месяц. Оборудование кухонь, перевозка продуктов, склады и тому подобное, согласно дополнительного соглашения, производится местной властью. Оборудование кухонь в селах, доставка туда продуктов производится крестьянами. Пункты питания открываются на 200-300-500 и 1000 чел., 60 % детей и 40 % взрослых. Если же “АРА” производит питание детей, то можно процентную норму варьировать. Ваша канцелярия содержится местной властью.





Тема : Князювання Володимира Великого.Запровадження християнства як державної релігії.
Мета: ознайомити з діяльністю князя Володимира, з’ясувати які реформи він впровадив, проаналізувати зовнішню та внутрішню політику; розвивати історичне мислення, сформувати вміння аналізувати історичні факти і події, оцінювати їх значення, сприяти формуванню патріотичної свідомості.
Обладнання: Підручник, зошит, карта, ілюстрації, проектор.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І.Актуалізація опорних знань.
Чому б могли нашого князя Володимира порівняти з римським імператором Костянтином?
ІІ. Вивчення нового матеріалу
Князь володимир: людина і державотворець.
обговорення історії народження князя Володимира. В чому символізм цієї події?
Хто і як виховував князя? Як це могло вплинути на його характер і поведінку?
Внутрішня політика Володимира Великого .
(колективна робота з підручником, на основі параграфу та інфографіки учні розбирають реформи.)
Адміністративна – всю країну поділено на вісім округів, округи – на волості, на чолі яких було поставлено довірених осіб або синів Володимира.
Військова – Військо утворюється тепер з найманців, які мали право володіти земельгою власністю.
Оборонна – було проведене широке будівництво фортець, укріплень навколо Києва, які стали опорними пунктами в боротьбі з печенігами.
 Судова – Володимир прагнув розмежувати єпископський та графський суди.
 Фінансова – починає карбувати власну монету (златники та срібники)
Релігійна – спроба реформування язичництва, а згодом прийняття християнства як державної релігії. (988)
Чим була зумовлена необхідність проведення цих реформ в Київській Русі в той історичний період?

Хрещення Русі.
- Політичне об'єднання Київської держави потребувало відповідних зрушень і в релігійній сфері. Тому спершу Володимир здійснив спробу запровадити єдиний пантеон язичницьких богів на чолі з Перуном -- так зване «шестибожжя» -- і зробити його обов'язковим для всього суспільства. Але це не призвела до подолання племенного сепаратизму та посилення княжої влади. Однак Володимир досить швидко збагнув, що язичництво зжило себе і не відповідає рівневі розвитку Київської Русі, перешкоджає зв'язкам з іншими країнами Європи, більшість з яких були вже християнськими. Правлячій верхівці потрібна була релігія, що захищала б її права, багатства і привілеї, владу над залежним населенням.
988 року охрещення Русі-України було подією великої ваги. Воно зміцнило державну єдність, освятило владу великого князя і його «божественний» авторитет, сприяло розвиткові культури, поширенню писемності, створенню перших шкіл і бібліотек. Цим актом Київська держава остаточно визначила своє місце в Європі, увійшовши як рівноправна до кола християнських народів. Значно розширилися її політичні, економічні та культурні зв'язки з багатьма європейськими країнами, насамперед з Візантією, Болгарією, а також Польщею, Угорщиною, Чехією, Німеччиною, Римом, скандинавськими державами.Тіснішими, ставали стосунки князя Володимира з іншими монархами і завдяки традиційній для того часу практиці династичних шлюбів. Зокрема старшого сина Святополка він одружив з дочкою польського короля Болеслава Хороброго, а Ярослава -- з дочкою шведського короля Олафа, одна його донька вийшла заміж за угорського короля, друга -- за польського, третя -- за чеського. Подібні шлюби мали велике значення, оскільки були своєрідною гарантією двосторонніх дипломатичних відносин, зміцнювали політичні, економічні, культурні зв'язки між Руссю-У країною та рештою європейського світу.
4.Зовнішня політика.
(розповідь вчителя, робота з картою та атласом, по ходу розповіді. Учні в контурній карті позначають напрямки походів та завойовані землі Володимиром.)
розповідь ілюструється уривком з відео.
Аналізуючи роботу з контурною картою, вчитель робить висновок, що Володимир Великий був войовничим князем, воював з багатьма народами , але тільки для того, щоб зміцнити свою державу.
Робота з документом, аналіз легенди про Кирила Кожум’яку.
Чому саме ці події літописець на віки закарбував у народній пам’яті?

ІІІ. Історичне значення діяльності Володимира Великого .
Репродуктивна бесіда за запитаннями.
Як ви думаїте, чи змінили державу реформи , що проводив Володимир?
Чому, здійснюючи адміністративну реформу, Володимир садив в містах своїх синів?
З якою метоюВолодимир прийняв християнство?
Чи стала Київська Русь за правління Володимира рівною серед країн тогочасної європи?
Чому Володимира називали Ясним (Красним) Сонечком?
ІУ. Підсумок уроку.
 «мікрофон»
Які на вашу думку реформи Володимира най ефективніші?
Домашнє завдання. Вивчити параграф, виконати завдання.
Використані джерела для підготовки до уроку:
1.     Ютуб.
2.     І.А. Коляда «Історія України» 2002р.
4.     Хрестоматія з історії України 1995 р.