«Використання критичного мислення на уроках «Правознавство» з метою формування в учнів елементів правової культури та правомірної поведінки»

«Використання критичного мислення на уроках  «Правознавство» з  метою  формування  в  учнів  елементів  правової  культури  та  правомірної  поведінки»

                                                         Радість відкриття,здивування перед істиною,

                                                         здобутою власними силам, дає людині

                                                         самоутвердження, переживання гордості,

                                                         поваги до самого себе.

                                                                                         ( В. О. Сухомлинський)

Ми живемо в епоху кардинальних змін, що відбуваються у світі. Життя висуває суспільний запит на виховання творчої особистості, здатної, на відміну від людини-виконавця, самостійно мислити, генерувати ідеї, приймати сміливі нестандартні рішення, аргументувати власну думку, бути толерантним. Саме на досягнення кінцевого результату — розвитку особистості через призму формування життєво необхідних компетентностей націлена сучасна модель освіти. Нові вимоги ставлять за практично значущу мету діяльності вчителя не управління процесом засвоєння учнями знань, а педагогічний супровід формування компетентної особистості.
У час суспільних змін очевидним є те, що знання застарівають досить швидко. «Самоцінність знань переосмислюється, – підкреслюється у Концепції розвитку загальної середньої освіти, – натомість зростає роль умінь здобувати, переробляти інформацію, одержану з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку та самовдосконалення людини».
 Інтерес до технології критичного мислення як освітньої інновації виник в Україні, як і в деяких інших нових незалежних державах, наприкінці XX століття.
Достатньо широко розглядає підходи до визначення сутності зазначеної проблеми український дослідник С.Терно, визначаючи критичне мислення як наукове мислення, сутність якого полягає у прийнятті ретельно обміркованих і зважених рішень щодо довіри до будь-якого твердження: маємо ми його сприйняти чи відкинути або відкласти, а також ступінь упевненості, з яким ми це робимо. Він вважає, що основними рисами критичного мислення є такі вміння: робити логічні умовиводи; приймати обґрунтовані рішення; давати оцінку позитивних і негативних рис як отриманої інформації, так і самого розумового процесу; бути спрямованим на результат. Таке мислення характеризується контрольованістю, обґрунтованістю та цілеспрямованістю. Його використовують для розв'язування задач, формулювання висновків, імовірнісної оцінки та прийняття рішень. Ґрунтуючись на характеристиках поняття критичного мислення, можемо визначити, що критично мисляча людина здатна ставити потрібні запитання, виділяти головне; визначати потрібну інформацію; розпізнавати необ'єктивні судження, відокремлювати факти від суб'єктивної думки, відокремлювати помилкову інформацію від правильної; визначати проблему; робити порівняння; виявляти причинно-наслідкові зв'язки; висувати варіанти рішення; передбачати наслідки; знаходити й наводити аргументи; робити висновки та перевіряти їх на практиці.
Проблема розвитку критичного мислення є досить актуальною в сучасній українській школі. Кожна дитина від природи наділена конкретними здібностями. Щоб ці здібності розкрилися протягом життя і дитина мала змогу їх реалізувати на користь собі і суспільству, необхідно допомогти їй відшукати в собі найкраще і створити умови для самовдосконалення. Випускники  середньої школи повинні бути підготовленими до нових суспільних відносин, до зустрічі з труднощами в умовах конкурентної діяльності, соціально захищеними, морально стійкими. Дуже важливо, щоб вони були здатні до безупинного саморозвитку. Розширення кругозору, пошук нових знань, розвиток умінь критичного аналізу інформації стали нагальною потребою сучасності.
Об’єктом дослідження є правова свідомість учнів, що потребує постійного вдосконалення.
Предметом – навчально-пізнавальний процес формування правової свідомості,шляхом використання технологій критичного мислення.
Моя мета - полягає у якомога ширшому розкритті проблем пов’язаних з удосконаленням правового виховання школярів та методик для їх вирішення. Виховати зацікавленого, правосвідомого, активного громадянина України, навчити учнів аналізувати і з правової точки зору оцінювати суспільно-політичні події, формувати навички правомірної поведінки, позитивні мотиви активної участі в суспільному житті. Найбільш дієвим засобом досягнення цієї мети я вважаю є розвиток в учнів навичок критичного мислення. Створення умов для формування правових компетентностей учнів.
Серед головних завдань ,виділяю такі:
розкриття необхідності та ефективності правового виховання в  сучасній загальноосвітній школі;охарактеризувати форми правової свідомості;
проаналізувати необхідність та шляхи правового виховання.
Опрацювання літературних джерел дає змогу ознайомитися з матеріалами за темою дослідження; класифікувати їх і створити список використаних джерел; відібрати найцінніші дослідження, основні, фундаментальні роботи; скласти загальну характеристику галузі дослідження, його значення для розвитку науки і практики та актуальність теми; виявити основне коло науковців, які досліджували тему, вивчити їх внесок в розробку проблеми; виявити найцікавіші, але недостатньо висвітлені напрями досліджень, які могли б стати метою подальших досліджень.
Власний  досвід роботи показав, що використання технологій критичного мислення формує найважливіші в сучасних умовах навички:
- Критичне осмислення інформації
- Виділення головного в інформаційному повідомленні
-  Систематизування та узагальнення матеріалу
- Використання Internet-ресурсів: додатковий матеріал (тексти, діаграми, схеми, відео – матеріали).
Даний вид навчальної діяльності також дозволяє розвивати в учня логічне мислення.
У процесі використання різних елементів критичного мислення учні набувають досвіду самостійного пошуку і обробки матеріалів,що безумовно, стане в нагоді в їх подальшому житті; включається елемент змагання, що дозволяє підвищити самооцінку учня.
Крім підвищення мотивації, створення емоційного настрою, використання технологій критичного мислення дозволяє підвищити ефективність діяльності вчителя та учнів.
Використання прийомів критичного мислення на уроках права  дає  можливість  організувати роботу з різноманітними  нормативно-правовими  актами.
Застосування вказаних форм роботи дозволяє не тільки створити умови для економії часу, здійснювати роботу щодо стимулювання та розвитку пізнавального інтересу учнів, формування у них навичок роботи з інформацією. В ході такої роботи одночасно здійснюється  і формування в учнів елементів правової культури та правомірної поведінки.
Важливим чинником формування інтересу учнів до предмета  «Правознавство» дослідники вважають урізноманітнення форм організації навчання. Останнім часом з’явилась певна кількість досліджень з проблем методики викладання правознавства (О.Наровлянський, О.Пометун, І.Усенко  та ін.), де аналізуються підходи до форм організації навчання цього предмета.
Акцент  робиться  на  тому, що важливу роль у досягненні позитивного результату в цьому процесі відіграє правильний їх вибір, що буде сприяти організації пізнавальної діяльності учнів на творчому рівні.
Викладаючи курс правознавства, вчителю необхідно застосовувати різні форми та методи навчання. Окрім традиційних уроків, в  своїй діяльності  я  також використовую шкільну лекцію, бесіди,  в  тому  числі  евристичні,  мозковий штурм, постановку  проблемних  питань; ділові ігри; обов’язково організовую роботу з текстами нормативно-правових актів.
Для вироблення навичок аналізу вважаю за доцільне обов’язкове розв’язання з  учнями юридичних задач, обговорення відомих їм з власного життєвого досвіду, з творів літератури та засобів масової інформації ситуацій правового характеру.
На  мою думку,  важливу роль у процесі  формування правової  культури  та  правомірної  поведінки  школярів,  відіграє  й позакласна та позашкільна робота  ( екскурсії, правова  вікторина,  брейн-ринг,різні виховні заходи правової тематики).
Щодо  власного  досвіду,  то  на  своїх  уроках  я  намагаюсь  завжди  поєднувати  різні форми та методи навчання,  віддаючи  перевагу  евристичним  бесідам,  постановці  проблемних  питань,  роботі  з  нормативно-правовими  актами,  складанню  схем,  таблиць,  розв’язанню  юридичних  задач. Адже одне з основних завдань шкільного курсу правознавства – вироблення в школярів умінь та навичок застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці. Найбільш ефективним засобом, що забезпечує виконання цього завдання, є, на мою  думку, розв’язування учнями правових задач, що дає можливість не тільки перевіряти рівень засвоєння старшокласниками теоретичного матеріалу, а й виявляти прогалини у знаннях, щоб вчасно усувати їх. Розв’язування задач сприяє засвоєнню навчального матеріалу на якісно вищому рівні, створює передумови для вироблення умінь та навичок застосовувати аналоги закону та аналогії права, сприяє виробленню навичок критичного мислення, розвитку творчої уяви учнів. Але, мабуть, найбільш цінним у процесі розв’язування задач є те, що школярі мають можливість відстежити взаємодію правових норм у конкретних юридичних ситуаціях, вчаться сприймати право саме як систему, а не як механічний набір правових норм. Розв’язування правових задач, зокрема задач на міжгалузеві зв’язки, є надзвичайно дієвим засобом систематизації правових знань.
Зі всього вище сказаного можна зазначити, що використання технології критичного мислення на уроках  «Правознавство» дозволяє:
- засвоїти базові знання з предмета;
- систематизувати засвоєні знання;
-  стимулювати мотивацію навчання;
-  підвищити інформативність уроку;
- реалізувати доступність і ефективність  засвоєння інформації за рахунок паралельного сприйняття її різними  аналізаторами.
– ініціювати   процеси розвитку  певних  типів  мислення .
– інтенсифікувати процеси розвитку пам’яті, уваги, спостережливості;
- забезпечити зручне освітнє середовище і можливості самостійного вибору у пошуку та використанні джерел інформації;
- сформувати навички самостійної роботи з навчальним матеріалом;
-  розвивати  уміння  здійснювати науково-дослідницьку діяльність;
- сформувати якості лідера, здібного до керівної і організаційної діяльності
-   здійснити повтор найбільш складних моментів уроку;
- створити  комфортні умови роботи на уроці всім  учасникам  навчального  процесу.
Щодо  власного  досвіду,  то  з  метою  формування  в  учнів  елементів  правової  культури  та  правомірної  поведінки,  я використовую критичне мислення:
-  Під  час  вивчення  нового матеріалу   (критичний аналіз тексту,правового акту,ін..)
-  При  проведенні  комбінованих уроків   (проблемні запитання,робота в групах)
-  Для  закріплення  знань (практикум, вирішення юридичних задач)   (Додаток)
-  З  метою  контролю  знань  і  умінь  учнів  (контрольні,  самостійні роботи).
-  З  метою  перевірки  рівня  засвоєння  матеріалу  попереднього  уроку (групова взаємо перевірка,тестові завдання,ін..).
Для розбудови правової держави та громадянського суспільства в Україні важливим є формування нового, вищого рівня правосвідомості та правової культури населення. Великого значення у світлі цього набувають правове виховання і правова освіта. Без глибоких знань прав, свобод, чинного законодавства еволюційний розвиток жодного суспільства не відбувається.
Підвищення рівня правових знань у населення України, його правосвідомості та правової культури можливі лише за умови повсякденного, професійно організованого правового виховання, здійснюваного з використанням усіх його форм, у тому числі й за допомогою найновішої науково обґрунтованої юридичної літератури та нових технологій організації діяльності.
Особливої актуальності юридична освіта набуває з огляду на прийняття Верховною Радою України 28 червня 1996 р. нової Конституції та відповідно до неї багатьох законів України. Адже цим завершився багаторічний складний напружений конституційний процес у державі. Розуміння основ різних галузей права – необхідна умова життєдіяльності кожного громадянина України.